Але, що, братишка, як я вам розкажу, ви запам'ятайте цей розповідь до кінця своїх днів. То була вечірка, де я закладки нашвидкоруч купила. Ну, кажу вам, дідище двинуте, на самому краю нирвани. Сказати, що я поплавала в океані ейфорії, нічого не сказати. Прямо з каннабіноидами друзів нашіх синтетичних якесь веселощі зробили. Взяла кайфа я колосального, влетіла в світ іншого виміру. Раздербанила дозу не на жарт, відчувала себе справжньою королевою нічних крамол.
Тепер пам’ятаю ту маленьку синю закладку, яка стала входом до глибин мого шаленого світу. Чарівний препарат, як вона називалася, був прекрасним ключиком до країни фантазій. Вона плавно сунулася на свій синтетичний трамплін і відправилася у нічний політ. Ох, яку безтурботну їзду вона подарувала мені та моїм друзям!
Такі наші вечірки, братан, круті, що навіть Морфеус з матриці нам заздрив. Ми там в клубах ночували, аж поки ранок не прогримів. Не було нікого, хто би нас зупинив. Ми були як катані в роліку, фанатично ковзали по нічному танцполу. Як у кіно, знаєш, такого засіяння та веселощів. Тусили ми, гралися, переходили від одного стану ейфорії до іншого. Просто марцефаль у бутілку змішали, а потім приварили усім кайфа.
А що я вам розкажу про те, як я переконувала свою кнопку приварити гідрокодон до нас? Та вона, братці мої, теж відразу згодилася. Жінка тямить в шматочку, як мені здається. І як тільки ми її взяли, так галюціногенних шаленств більше і не знати. Вся не на світі стала, уявляєш, я весь світ своїми руками міняла. Ще й дружбанина знайшлася, яка нам свій запас хорошої речі подарувала. Ось таке ми "друзі"
Якщо суто по правді, браточки, то світ наркотичних речей - це просто крутість. Але, якщо серйозно подумати, то це шлях без повороту до провалля. Насправді, краще бути героєм в реальному житті, а не віртуальній реальності ейфорії. |
Эх, братва, пойду вам рассказывать историю веселую, как я купила себе экстази и полгода подрабатывала скучным продавцом в этом мрачном городе. Все началось с закладок, братишка, когда меня подцепила эта история.
Один мой лейм наркоман, назовем его Костян, рассказал мне про новую закладку, которую раздербанили на нашем наркопритоне. Я была жоско заинтересована, так как ни разу не пробовала экстази. На следующий день Костян привел меня к своему поставщику, паренька с лицом, словно его жоско поколотили.
Договорившись о цене, я купила свою первую дозу экстази. Молодежный сленг знала я в совершенстве, поэтому продавщик даже не заметил, что я новичок. Веселая и радостная, я побежала домой испытывать новое ощущение.
Но время шло, и мне недогон было. Стало ясно, что с моими марцовками долго не проживешь, нужен заработок. Я рассказала Костяну о своей проблеме, и он предложил мне подработку у него в павильоне с электроникой.
Хотя это было скучно, я решила попробовать, так как дополнительная копейка не помешает. Он объяснил мне, как общаться с покупателями, и что делать, если кто-то решит унести товар, раздражал меня этими подробностями, но я поняла, что это важно.
В первый день работы, я была волнована, как будто на экстази. Но со временем все стало настолько привычным, что я даже начала скучать. Когда подходил покупатель, я делала вид, что меня волнует его выбор, хотя на самом деле мне было все равно, лишь бы продать товар и получить свои деньги.
Однажды ко мне подошел парень, который выглядел настолько уставшим, что словно его все закладки раздербанили. Он смотрел на меня с жалостью, и я поняла, что он нуждается в поддержке. Молча я купила у него небольшую партию наркотика, надеясь, что это поможет ему побороть его недогон.
Парень благодарил меня, и когда покинул мой павильон, я увидела, как он стал улыбаться и преображаться. Это был мой маленький вклад в его счастье, и я почувствовала себя немного лучше. Ведь быть простым продавцом - не всегда так скучно, как кажется.
Так я прожила полгода, продавая электронику и подержанные телефоны, пока не решила, что пора закрыть эту часть своей жизни и вернуться к своим марцовкам. Я поняла, что продажи - это не мое призвание.
И вот сегодня я снова с мешочком закладочек в кармане. Прикольно было поиграть в продавца, но теперь я хочу быть просто собой - наркоманом, гопником, живущим своей легкой и беззаботной жизнью.
Такие вот истории, братва. Не знаю, может, кому-то это покажется странным или неправильным, но я всегда делаю то, что хочу. И в этот раз я хочу поколотиться и наслаждаться своими закладками, не думая о скучной подработке.